Wisteria Вістерія Гліцинія

Батьківщина рослини - вологі ліси і береги річок Східної Азії (Китай, Японія) і Північної Америки. Рекомендовано вирощувати гліцинію тим, хто має досвід у квітникарстві. Період декоративності вістеріі триває з травня по червень.

Морфологія:

Вістерія це - листопадна в'юнка ліана, з жорстким, здерев'янілим стовбуром, що ціниться за рясне і тривале цвітіння і привабливе темно-зелене листя. Досягає 15 метрів у висоту. Запашні квітки зібрані в суцвіття 15-20 см. Довжиною, з легким солодким ароматом, схожі на метеликів. Вони зібрані в крупні висячі грона різних кольорів: білі, блакитні, фіолетові, фіолетово-сині, лілові або пурпурні, вони надзвичайно ефектно виглядають на фоні густого зеленого листя. Листки: 30-45 см завдовжки, складаються з 7-9-13 листочків, верхівка листка гостра, основа - широко-клиноподібна. Молоде листя з густим опушенням, дорослі листки - зверху майже голі, знизу легко опушені і більш світлі. Плоди - подовжені боби сіро-жовтого кольору, плоскі, довго не опадають, з густим оксамитовим опушенням, яке розтріскується, з 1-3 насінням. Отруйні. Повна вага дорослої рослини досягає до 34 кілограмів і більше. Час цвітіння травень - червень.

Догляд

	Мінімальна температура взимку не повинна опускатись нижче 10 °С, та квітникарями рекомендується після скидання листя, тримати рослину при температурі не вище 6-8 °С.
	Вона світлолюбна, добре росте при південній або західній експозиції. Виносить півтінь, але найкраще зростає гліцинія в освітлених місцях.
	Полив - регулярний, рослина не переносить пересихання ґрунту, у момент росту потребує великої кількості води.
	Рослину час від часу потрібно обприскувати.
	Підживлюють гліцинію спеціальним рідким добривом в середині весни.
	Рослину переважно садять у дворі, як ампельну рослину для прикраси осель, а тому, у такому випадку рослина не потребує пересаджування, оскільки зростає у відкритому ґрунті.
	Рослина не переносить загазованості повітря.
	В липні пагони обрізають на половину або 1/3 довжини, що допоможе стримати ріст і сприятиме кращому розвитку квіткових бруньок.
	Ґрунт використовують повітряний, легко проникний на основі торфу, злегка кислий. Склад: дернова земля, перегній, пісок (2:1:1). Для поліпшення вологоємності корисно додавати в суміш мох або кокосовий ґрунт.
	Свіже листя, кора і особливо насіння містить отруйні речовини, які викликають нудоту і важкий розлад шлунку. Якщо в будинку є діти або домашні тварини, краще розташувати рослину у недосяжному місці.

Розмножується рослина насінням, живцями, які легко укорінюються. Насіння висівають в січні в горщики. Сіянці ростуть поволі, рослини в цьому випадку зацвітають тільки на 4-5 рік, тому частіше використовують розмноження живцями. На живців ріжуть пагони попереднього року зростання завдовжки 20 см і укорінюють їх в піску при температурі не нижче 20°С, після чого висаджують в окремі горщики. Молоді рослини, одержані з живців, зацвітають на 2-3 рік. Рекомендується пересаджувати в міру необхідності.