Radermachera Радермахера
Радермахера поширена на півдні Азії. Рослина відноситься до родини бігнонієвих (Bignoniaceae). Рід налічує близько 20 видів.
У кімнатному квітникарстві найбільш поширена Радермахера китайська (R. sinica), а також її сорти.
До Європи рослина була завезена лише в кінці XIX століття, але вже встигла завоювати кохання багатьох квітникарів. Вона широко використовується для прикраси приміщень і створення інтер'єрів.
Основними шкідниками радермахери є трипси, щитівки, тля. Для того щоб позбавитися від щитівок, можна протерти місця ураження мильним розчином, який необхідно змити через декілька годин.
Морфологія:
Рослина є багатолітнім деревовидним кущем. Стовбур радермахери сильногіллястий, покритий коричневою корою. Гілки спочатку забарвлені в темно-зелений колір, але у міру росту стають коричневими. Гнучкі гілки покриті двічі перистим яскраво-зеленим листям, яке відбиває сонячні промені, додаючи рослині блиск. Листкова пластинка на короткому черешку має краї з крупними зубцями. Листя злегка опущене вниз. У кімнатних умовах рослина не квітне.
Догляд:
Радермахера — відносно невибаглива рослина, але розміщувати її потрібно в світлих приміщеннях. У літні дні необхідне притінення від прямих сонячних променів. Поливати рослину потрібно помірно протягом всього року. Воду для цього бажано використовувати теплу і відстояну. Листя радермахери рекомендується щонеділі протирати вологою губкою. Пересадку слід проводити кожні 2 роки. Комплексні квіткові добрива вносять кожного тижня, взимку — не частіше 1 разу в місяць після хорошого поливу. Розмножується радермахера насінням і черенками.
Радермахера прекрасно пристосована до кімнатних умов, і тому вона добре переносить температурний режим, який міняти не обов'язково, якщо температура в приміщенні, де міститься рослина, не опускається нижче 16°С.
|