Ruscus Рускус

Рускус в природних умовах зустрічається уздовж берегів Середземного і Чорного морів. Рослина, як не дивно, відноситься до родини лілейних (Liliaceae), хоча зовнішня схожість з іншими представниками даної родини майже непомітно. У кімнатних умовах культивується лише 1 вид – Рускус колючий (R. aculenatus).

Рускус — невибаглива рослина, тому він відмінно підходить для озеленення приміщень з поганим освітленням. Якщо зрізати невеликі гілочки з яскраво-червоними ягодами і поставити у воду, то вони довго радуватимуть око.

Рускус слід вирощувати в неглибокій посудині, тому що його кор­ені не проникають глибоко в грунт. Для підвищення вологості повітря рускус потрібно обп­рискувати теплою чистою водою з пульверизатора.

Морфологія:

Рускус є невеликим напівчагарником, до­сягаючи у висоту 1 м. Ма­ленькі гілочки, звані філлокладодіями, видозмінені і формою нагадують невеликі листочки. Саме на них з нижнього боку утворюються мініатюрні лис­точки, схожі на лусочки. Весною на незвичайних по фор­мі гілочках з'являються дуже маленькі квіточки білого кольору, які формою схо­жі із зірочками. Після запилення починають розвиватися ягоди.

Догляд:

Рослина є тіневитривалою. Прямі сонячні промені небажані. Поливають рослину теплою водою 2-3 рази в тиждень. Зимою кількість поливів слід скоротити. Літом сповна підходить кім­натна температура повітря, але взимку культуру необхідно містити при температу­рі біля 1-3°С. Пересаджувати рослину слід щорік ранньою весною. Підживлюють рускус кожні 2 тижні, використовуючи для цього комплексні мінераль­ні добрива. Розмножується діленням куща.

Особливістю рускусу є те, що це дводомна рослина, плоди на якій утворюються лише при штучному опиленні з іншим екземпляром.