Кожну нормально розвинуту рослину періодично треба пересаджувати. Необхідність у цьому для здорових рослин визначають за станом кореневої системи, яка повинна повністю освоїти відведений їй простір, тобто пронизати всю грудку землі наскрізь і обплести корінням. Першим етапом підготовки до переселення має бути добір відповідного посуду для рослини.

Найпоширенішими сучасними матеріалами, з яких виготовляють горщики, є глазурована та неглазурована кераміка, різні види пластмас, рідше застосовують дерево та метал. Для епіфітних рослин можливі контейнери з лози. Кожен з цих матеріалів має ряд переваги й недоліки. Вважається, що горщики з неглазурованої глини добре пропускають повітря до кореневої системи. Можливо, це й так, але вода в них, випаровуючись через стінки, залишає на внутрішньому боці солі, які не змогли профільтруватися разом з водою. Накопичуючись, вони стають джерелом отруєння коріння, яке ми прагнемо забезпечити киснем. Щоб уникнути цього, в середину горщика потрібно класти прокладку з поліетилену .

Керамічний глазурований посуд, який пропонують сучасні виробники, нерідко можна вважати справжнім витвором мистецтва. Багато з наших улюбленців заслуговує найкращих з них, але існує неписане правило: горщик не тільки не повинен бути суперником за красою з рослиною, але навіть не привертати до себе зайвої уваги.

Поліетиленові горщики різних кольорів та розмірів позбавлені багатьох недоліків керамічного посуду, гігієнічні в користуванні, мають естетичний зовнішній вигляд, але на внутрішній прозорій його поверхні можуть розвиватися синьо-зелені водорості, які виділяють продукти метаболізму, отруйні для коріння рослин. Запобігти доступу світла можна непрозорою прокладкою з поліетилену.

На посуді, що був у користуванні, не повинен залишатися грунт із збудниками хвороб та шкідниками. Перед садінням такий посуд ретельно миють та дезінфікують.

Для видалення зайвої поливної води у горщику обов'язково має бути дренажний отвір достатнього діаметра. Перед садінням або пересаджуванням рослин цей отвір накривають черепком (з розбитого керамічного посуду) та засипають дренажним, хімічно нейтральним матеріалом, який добре вбирає вологу. Це може бути керамзит, шматочки пінопласту.

Як правило, під час пересаджування горщик беруть на 2-3 см більший за попередній. Надмірна любов до рослини, що зумовлює вибір посуду занадто великого розміру, як правило, закінчується трагедією. Грунт, який рослина не використовує, закисає і в подальшому коріння її загниває.

Звичайно, для пересаджування потрібен грунт, близький до того, у якому рослина жила на батьківщині. Тропічний ліс, звідки її могли взяти, характеризується дуже великою інтенсивністю кругообігу речовин, повний цикл якого може відбуватися за півроку. У зв'язку з цим грунти там, як правило, легкі, багаті на органічні речовини, з добрим газообміном, слабокислі. Марно шукати такий грунт на найближчій клумбі, в парку або на городі. Не завжди можна придбати його і в численних квіткових кіосках або магазинах, і не тому, що його там немає, а тому, що потрібну якість ніхто не може гарантувати.

У процесі приготування земляної суміші найчастіше застосовують дернову, перегнійну, хвойну та листяну, рідше - верескову землю, різноманітні компости, торф, а також пісок. Для епіфітних рослин використовують подрібнені частки кори дерев, корені папоротей, лишайники, сфагновий мох тощо. До складу ґрунтових сумішей для кактусів іноді додають рогову стружку, борошно з кісток тварин, розмелений металургійний шлак, подрібнену цеглу. Рослинам, що полюбляють кальцій, а також для зниження кислотності суміші, додають мелену крейду, вапняк чи стару вапняну штукатурку.

Зарубіжне квітникарство вирощує рослини на верховому торфі, де кислотність нейтралізують додаванням подрібнених вапняних матеріалів, а хімічний склад коригують мінеральними добривами.

Декоративні рослини пред'являють підвищені вимоги до грунту і штучних грунтових ґрунтів, ніж інші сільськогосподарські рослини. Тому мистецтво вирощування квітково-декоративних рослин в значній мірі залежить від уміння вибрати грунт і скласти необхідну земляну суміш.

Чому це таке необхідне? Коренева система рослин одержує кисень з повітря, що знаходиться в грунті. При недостатній аерації грунту рослини поглинають мало кисню. При поганому газообміні, який залежить від структури і фізичних властивостей грунтів (перезволоження, погана пористість, глинисті грунти і ін.), корені починають задихатися і загнивати.

Велике значення для розвитку рослин має і кислотна реакція грунту. Невідповідність кислотності грунту вимогам рослин викликає їх поганий ріст, а в різко виражених випадках навіть відмирання. При невідповідній кислотності грунту погіршується засвоєння рослинами з грунту окремих елементів живлення. Останні, хоча і присутні в грунті в достатній кількості, але через невідповідну кислотність ґрунтового розчину не поглинаються коренями.

Квітково-декоративні рослини неоднаково добре ростуть на грунтах з лужною і кислою реакцією. Деякі рослини вимагають кислуватих грунтів - бегонія, кальцеолярія, папороті, пеларгонія, фуксія, хризантема, цикламен; інші ростуть краще на кислих грунтах - азалія, верес, гортензія, камелія, рододендрон; треті добре ростуть на злегка лужних нейтральних або кислуватих грунтах.

Стерилізація землесуміші

Техніка пересаджування