Pachira Пахіра

Рослина поширена в Африці і Південній Америці. Пахіра відноситься до родини панданусових (Pandanaceae). У кімнатних умовах найчастіше вирощують Пахіру водяну (P. aquatica).

Рослина добре зростає в оранжереях, служить прикрасою в квіткових композиціях.

За здатність нагромаджувати вологу в корі, необхідну рослині в посушливі пори року, пахіра отримала другу назву — «пляшкове дерево».

Основними шкідниками є щитівка і помилкові щитівки, які розташовуються, як правило, з зворотнього боку листка або на стеблі. Для боротьби з ними мож­на використовувати спеціальні препа­рати або настій звичайного тютюну, яким оприскуають рослину.

Морфологія:

Пахіра є багатолітньою рослиною з товстим стовбуром, покритим ко­ричневою корою. Листкові пластинки пальчаті, темно-зелені, сидячі на досить крупних черешках. Білі квітки дуже красиві, зібрані в суцвіття. Їх довжина може досягати 15 см. Через декілька місяців на рослині з'являється плід — велика ясно-зелена ягода, в діаметрі — 20-25 см. До моменту дозрівання плід покривається твердою шкіркою.

Догляд:

Пахіра — світлолюбна рос­лина. При недостатньому ос­вітленні стовбур може витягуватися, стати ламким. Поливати рослину необхідно рясно, звертаючи увагу на те, аби земля чстигала висохнути. Зимою кількість поливів слід зменшити до 1 разу в тиждень.

Температура у кімнаті, де знаходиться пахіра, повинна складати біля 20°С. Пересажувати рослину слід в міру потреби. Рослину підгодовують ком­плексними мінеральними добривами 1 раз в два місяці. Перед підгодівлею землю необхідно зволожити. Розмножується рослина насінням, які виймають із зірваного плоду і відразу кладуть у вологий грунт.

Грунтову суміш для рослини складають і з 2 частин листяної, 2 частин дернової землі, 2 частин піску і 1 частини роздробленої цеглини. На дні горщика необхідно влаштувати дренаж.