Pelargonium Пеларгонія (Герань)

Пеларгонія відноситься до родини геранієвих (Geraniaceae).

Батьківщиною цієї рослини є південь Африки.

Рід налічує майже 300 видів.

У кімнатних умовах найчастіше зустрічаються Пеларгонія зональна (P. zonale), Пеларгонія великоквіткова (P. grandiflorum), Пеларгонія запашна (P. graveolens), i Пеларгонія м'ятна (P. tomentosum).

Вологість повітря не потрібно штучно підвищувати за допомогою обприскування, крім того, протирати листя не слід, тому що при цьому ламаються маленькі волоски. Замість цього корисно виносити рослину під дощ або час від часу споліскувати його під душем.

Морфологія:

Пеларгонія — багатолітня вічнозелена трав'яниста, ку­щова або сукулентна рослина. Стебло коричне­ве, з часом деревяніюче, злегка опушене. Розташування листя зелено­го або темно-зеленого кольору, інколи з фіолетовою облямівкою, супротивне. Листкова плас­тинка може бути цілісною або глибоко розітнутою. Листя сидять на довгих, круп­них черешках. Квітки можуть бути білого, червоного, помаранчевого, бордово­го кольору, містять, як прави­ло, 5 пелюсток, але існують і махрові форми. Квіти зібрані в зонтичні суцвіття.

Догляд:

Пеларгонія відноситься до світлолюбних рослин. Затінене місце розташування можуть перенести не всі види. Влітку рослину можна виносити на свіже повітря. Поливати пеларгонію потрібно рясно, але слід звернути увагу на те, аби вода не застоювалася. У осінньо-зимовий період полив поступово скорочують. До літньої температури пелар­гонія невимоглива, але зи­мою температура в кімнаті повинна складати 10-12°С. Пересаджують рослину щорічно. Підживлюють пеларгонію кожні 2 тижні, використовуючи для цього органічні добрива, розведені у воді. Взимку підживлення слід припинити. Розмножується пеларгонія че­ренками і насінням.

У народі пеларгонію називають геранню або журавлиним носом, тому що насіння знаходиться в стручках завдовжки 6-7 см, дуже схожих на дзьобу цієї птиці.