Nephrolepis Нефролепіс

Нефролепіс відноситься до родини нефролепісових (Nephrolepidaceae).

У природі ця рослина зустрічається в тропічних і субтропічних регіонах. У кімнатних умовах найчастіше вирощуються два види: Нефролепіс серцелистий (N. cordifolia) і Нефролепіс піднесений (N. exaltata).

Завдяки тому що в нефролеписа довгі спадаючі ли­стя, утворюючі красиві каскади, його можна використовувати як ампельну рослину.

Якщо листя почало темніти і згортатись, це гово­рить про те, що температура повітря в приміщенні, де міститься рослина, дуже низька. Крім того, нефролепіс слід захищати від протягів, оскільки вони шкодять рослині.

Морфологія:

Нефролепіс — крупний трав’янистий багатолітній папо­ротник. Стебла рослини повзучі, деякі види мають бульби, що запасають воду. Листя нефролеписа пе­ристі, розташовані віялом, поникнулі, завдовжки від 30 см до 2,5 м в різних видів. Забарвлення листя зелене або темно-зелене.

Догляд:

Нефролепіс віддає перевагу яр­кому освітленню. Він добре переносить ранішнє і вечірнє сонце. Нефролепіс слід поливати регулярно, але помірно, стежачи за тим, аби волога не застоювалась в грунті. Рослині потрібна підвищена вологість повітря, тому його рекомен­дується часто обприскувати во­дою кімнатної температури. Містити нефролепіс рекомендується при температурі 18-20°С. Рослина витримує короткочасне пони­ження температури до 12°С. Пересаджують молоді рослини раз на рік. Більш дорослі — 1 раз в 2-3 роки. Кращий час для пересадки — весна. Підживлювати нефролепіс слід мінеральними добривами з квітня по жовтень приблизно 1 раз в 2 тижні. Останню частину року підживку слід вносити 1 раз на місяць. Розмножується нефролепіс діленням куща, спорами чи відсадками, які утворюються на корінні рослини.

Рослина не перено­сить дуже сухого повітря в приміщенні. Від недостатку вологи нефролепіс втрачає листя, при цьому залишаються лише голі стебла.