Воловик лікарський, вологлід, серпоріз; анхуза лекарственная, Anchusa officinalis

Це — дворічна щетинистоволоса рослина родини шортколистих. Стебло прямостояче, 30—90 см заввишки, замолоду просте, пізніше — дуже розгалужене, з пониклими після цвітіння гілками. Ластки чергові, прості, лінійно-ланцетні, цілокраї: верхні — сидячі, нижні — звужені в крилатий черешок. Квітки двостатеві, правильні, у завійках; віночок лійковидно-колесовидний, спочатку фіолетовий, пізніше — синій. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Росте майже по всій території України на полях, біля доріг, на забур'янених місцях.

Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. В. л. містить алкалоїди циноглосин і холін, глюкоалкалоїд консолідин, алантоїн, барвники і слиз. У насінні є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використання. В. л. виявляє пом'якшувальну, сечогінну, потогінну та кровоочисну дію. Виділений з рослини алантоїн у складі мазі використовували при повільному загоюванні ран і виразок, а у вигляді колоїдного розчину — при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. В народній медицині воловик використовують як засіб від кашлю, при запаленні нирок, при грипі та зубному болі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—суху подрібнену траву заварюють як чай. і п'ють по півсклянки 3 рази на день. Рослина отруйна.