Вовконіг європейський, зюзник европейский, Lycopus europaeus

Це — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло борозенчасте, прямостояче, просте або розгалужене, 30—120 см завзишки. Листки короткочерешкові, яйцевидно-ланцетні або ланцетні, по краю великозубчасті; нижні та серединні — біля основи розсічені. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), зібрані у несправжні кільця, що розміщені в пазухах серединних і верхніх листків; віночок дзвониковидний, 4-лопатевий, білий, з червоними плямами. Плід — горішок. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Росте по всій території України на болотах, заплавних луках, по берегах водойм, у вільшняках.

Заготівля і зберігання. Використовують траву. Її збирають під час цвітіння рослини, сушать під залізним дахом з доброю вентиляцією або в сушарках при температурі 40°. Зберігають у сухих приміщеннях. Рослина нєофіцинальна.

Хімічний склад. Рослина містить глікозид лікопін (найбільше його— в листках), гіркоти, кавову та урсолову кислоти і смоли.

Фармакологічні властивості і використання. Рідкий екстракт В. є. зменшує артеріальну і венозну гіпоксію при експериментальному тиреотоксикозі, нормалізує основні показники річного складу крові, зменшує вагу щитовидної залози і послаблює зобогенний ефект. У народній медицині В. є. використовують як заспокійливий, кровоспинний і протипроносний засіб та від малярії. Настій трави вважається добрим засобом у боротьбі з приступами тяжкого серцебиття, при базедовій хворобі, порушеннях ритму серця (екстрасистолії) та при маткових кровотечах. Відвар трави з кореневищем у китайській медицині використовують як сечогінний засіб при набряках, а також при порушеннях менструацій і при фурункульозі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (20—40 г сировини на 200 мл окропу) по половині — третині склянки 3 рази на день.