Аконіт джунгарський, аконіт каракольський; аконит джунгарский Aconitum soongaiicum, сино­нім — A. karakolicum

Це — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Кореневище складається з великих конусовид- них коренебульб, що зрослися в чотковидний ланцюжок. Стебло пряме, голе або у верхній части­ні опушене, 70— 130 см зав­вишки. Листки черешкові, голі, пальчастороздільні, округло-сер­цевидні. Квітки зигоморфні, си­ньо-фіолетові, зібрані в китицю. Плід — збірний, з 3 листянок.

Цвіте у липні — серпні. оширення. Росте в альпійському поясі на схилах і по берегах річок у горах Тянь-Шаню; поблизу озера Іссик-Куль,

Заготівля і зберігання. Використо­вують коренебульби (Tuber Асо- тй),зібрані восени. З 4 кг сирих коренебульб одержують 1 кг сухих. У народній медицині, крім цього, використовують траву (Herba Aconiti), заготовлену до цвітіння рослини. Сушать сирови­ну в затінку: на горищах або під наметами. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Коренебульби А. д. містять алкалоїди (1,2 — 3,4 % ), органічні кислоти, кума­рини (0,3%), крохмаль. До скла­ду алкалоїдів входять аконітин (0,6 % ), аконіфін, ацетилзонгорин, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, зонгорин, зонгорамін, ізоболдин, караколін, караколідин, неолін, норзонгорин, напелін, феніл-р- нафтиламін. У надземних ор­ганах виявлено алкалоїди, фла­воноїди, аскорбінову кислоту то­що.

Фармакологічні властивості і ви­користання. А. д. виявляє вираже­ну болетамувальну дію. Виявлено й антимікробні та протипухлин­ні властивості рослини. Зовніш­ньо у вигляді мазі або внут­рішньо у вигляді настойки А. д. використовують як болетамуваль­ний засіб при ревматизмі, нев­ралгіях, мігрені, зубному болю та при інших захворюваннях. У народній медицині А д. ви­користовують і при туберкульозі легень, при простудних захворю­ваннях та ішіасі. Відоме також використання його при злоякіс­них новоутвореннях (внутрішньо і зовнішньо).

Лікарські форми і застосування. За­стосовують А. д. у вигляді настойки під наглядом лікаря і під його осо­бисту відповідальність. За даними болгарських учених, терапевтична доза аконітину, як найтоксичнішого алка­лоїду,—0,02 — 0,03 мг 2 — 3 рази на добу. При заготівлі, зберіганні й вико­ристанні А. д. (як і інших аконітів) слід пам'ятати, що це смертельно отруйна рослина! При перших озна­ках отруєння (відчуття оніміння язика, лиця і всього тіла, печіння в грудях і животі, нудота, блювання) необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу