Анемона жовтецева, жаб'яче зілля; ветреница лютиковая, Anemone ranunculoides

Це — багаторічна кореневищна трав'я­ниста рослина родини жовтеце­вих. Стебло прямостояче, голе, 10—30 см заввишки. Прикорене­вих листків немає або є один на довгому черешку. Стеблові листки майже сидячі, зібрані по З в кільце, пальчастотричірозсічені на видовженоланцетні частки. Квітки на довгих квітко­ніжках, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у березні — травні.

Поширення. Росте в широколис­тяних та мішаних лісах, у лісо­вих, лісостепових та північних степових районах України.

Сировина. Використовують лис­тя і меншою мірою корені. Рос­лина неофіцинальна.

Хімічний склад. Уся рослина містить камфору і глікозид ра­нункулін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати А. ж. мають наркотичні, болетамуваль­ні, антиспазматичні, кровоспин­ні, сечогінні та антибактеріаль­ні властивості. Раніше з А. ж. одержували анемонін, який ви­користовували при астмі, коклю­ші, рахіті та при маткових кро­вотечах. У народній медицині настій з листя А. ж. використо­вують для лікування паралічів, подагри, водянки, пізніх мен­струацій, застарілого сифілісу, шлункових кольок і жовтяниці, при серцебитті та як засіб, що посилює діяльність нирок і ле­гень. ЗОВНІШНЬО настій з листя А. ж. застосовують при ревматизмі, зо­лотусі, головному й зубному болях. Соком з коріння лікують бородавки.

Рослина отруйна! Використання потребує обережності.