Mirtus Мірт

Це рослина, що відноситься до родини міртових (Myrtaceae), в дикому вигляді зустрічається в районах Средіземномор'я.

У листку цієї рослини міститься великий відсоток ефірних масел, а в давнину його висушені плоди деякі народи Середземномор'я вживали в їжу.

Існує декілька різновидів мірта, в яких зустрічаються прості або махрові квітки, а також строкато-забарвлене листя. У кімнатних умовах найчастіше вирощують Мірт звичайний (М. communis).

Якщо на листі мірта появ­ляться плями сталі, це говорить про те, що рослина страждає від підвищеної вологості повітря і надмірного поли­ву. Необхідно врегулювати вологість і режим поливу. Протягом всього року мірт потрібно обприскувати теплою водою.

Морфологія:

Мірт — вічнозелений кущ, висота якого може досягати 2 м. Листочки шкірясті, невеликого розмі­ру, до 5 см завдовжки. Квітки блідо-рожевого або білого забарвлення, із золотистими тичинками, володіють приємним запахом.

Догляд:

Мірт - світлолюбна рослина, проте не переносить прямих сонячних променів. Для поливу слід використовувати відстояну воду кім­натної температури. Поливати рослину рекомендується регу­лярно, але помірно. Зимою по­лив слід скоротити.

Температура в приміщенні, де вирощується мірт, не повинна перевищувати 16-18°С. Зимою рослину слід містити при температурі 7-9°С. Молоді рослини слід пересаджати раз на рік, а дорослі — раз в 2-3 роки. Перед пересадкою мірт мож­на підрізувати. Підживлюють рослину щонеділі розчином міне­ральних і органічних добрив. Розмножується мірт двома способами — верхівковими черенками або насінням. Розмноження черенкуванням виробляється влітку, а насінням в кінці весни.

Мірт починає квітнути у віці 4-5 років. Плоди мір­ту, залежно від різновиду, окра­шені в темно-синій або чорний колір.