Maranta Маранта

Маранта належить до родини марантових (Marantaceae).

Батьківщиною цієї рослини є тропічні райони Аме­рики.

Найбільшою популярністю у квітникарів користується Маранта біложилъчата (М. leucneura), а також Маранта Керховена (М. kerhoviana), Маранта Ерітронеура (М. erithroneura) і Маранта Массанжа (М. massangeana).

Із шкідників частіше всього маран­ту поражають паву­тинний кліщ. Аби позбавитися від нього, рослину слід частіше обп­рискувати водою і підвищити вологість повітря в приміщенні. При загниванні коріння в маранти слід скоротити полив.

Морфологія:

Маранта є багатолітньою вічнозеленою рослиною. Стебло лежаче, на нім розташоване овально-ок­ругле листя завдовжки до 15 см і шириною до 10 см. З верхнього боку вони забарвлені в ясно-зелений колір з темно-зеленими або корич­невими плямами. З нижнього боку листя має червоне або рожеве забарвлення. Деякі сорти ма­ранти відрізняються червоними або білими жилками на лис­тках. Квітки дрібні, незамітні, забарвлені в білий колір.

Догляд:

Маранта віддає перевагу інтен­сивно-освітленим місцям, та не переносить попадання прямих сонячних променів. Її слід поливати помір­но, але регулярно. Аби грунт постійно був вологим, можна помістити горщик з рослиною в кашпо, а між­ стінками покласти вологий торф. Маранта добре зростає при підвищеній вологості повітря, тому її слід як можна частіше обп­рискувати теплою водою. Маранту слід містити при температурі не нижче 18°С, оскільки це дуже теп­лолюбна рослина. Літом її рекомендується виносити на повітря. Пересаджувати маранту необ­хідно щорік на початку весни. Підживлювати рослину слід 1 раз на тиждень органічними і мінеральни­ми добривами. Розмножується маранта діле­нням кореневища при пересад­ці і черенкуванням.

Із-за того що ма­ранта дуже волого і теплолюбна, в кім­наті часто буває важко створити для неї необхідні умови. Краще всього ця рослина розвивається в невеликих флораріумах і зимових садах.