Ferocactus Ферокактус

У природних умовах рослина зустрічається в посушливих районах Африки і Америки. Ферокактус відноситься до родини кактусових (Cactaceae). Рід включає 38 видів.

В кімнатних умовах найчастіше вирощують: Ферокактус латіспінус (F. latispinus) і Ферокактус колючий (F. acanthodes).

Рослина добре підходить для створення сукулентних компо­зицій, вирощування на вікнах і в зимових садах.

Кактус легко уражається грибком і мікроорганізмами, які появляються при неправильному догляді за рослиною. Так, весною і літом как­тус виділяє сік з ареол. Його необ­хідно видаляти за допомогою вологого тампону. В протилежному випадку створюються умови для появи грибка.

Морфологія:

В природних умовах ферокактус зростає дуже великим, досягаючи 4 м у ви­соту і майже 1 м в діаметрі. Стовбур рослини кулевидний, з 10-18 гранями, на яких розташовані ареоли. Колючки дуже гострі, товсті і міцні, досягаючи 5 см в довжину, а в деяких видів і 15 см. Центральна колюч­ка, як правило, плоска, ребриста, заломлена в один бік. Її колір може бути найрізноманітнішим: від яскраво-жовтого до фіолетового.

Догляд:

Ферокактус — світлолюбна рослина. Взимку йому потрібне підсвічування. Поливати ферокактус в пері­од активного зростання слід кожні 2 тижні. Недовгочасне пересихання земляно­го покриву піде йому на користь. Взимку кількість поливів потрібно скоротити до 1 разу в місяць. Ферокактус відноситься до теп­лолюбних рослин, які влітку віддають перевагу температурі біля 26-30°С, а взимку — не нижче 20°С. Кактус не переносить різких перепадів температури. Пересаджувати кактус слід кожні 2—3 роки. Самим оптимальним часом для пе­ресадки є березень. Підживлювати ферокактус слід лише в разі необхідності. Для цього використовують добрива для кактусів. Розмножується рослина насінням, які з'являються після весняного цвітіння.

Надлишок вологи може привести до гибелі кактуса. Поли­вати рослину потрібно дуже обережно, слідкуючи за тим, аби вода не попала на його сте­бело і колючки.