Aylostera Айлостера

Айлостера - мініатюрний кактус, що відноситься до родини кактусових (Сactaceae). Цей рід порівняно невеликий Він налічує всього 14 видів, серед яких більшість — декоративноцвітучі кактуси. Батьківщиною цієї рослини є Болівія і Північна Аргентина.

У кімнатній культурі найчастіше вирощуються лише два види — Айлостера Куппера (A, kupperiana) і Айлостера несправжньдрібна (A. pseudominuscula).

Айлостера — невибаглива рослина, проте із-за надмірного поливу може розвинутися коренева гниль. Аби уникнути цього, на дні горщика необхідно влаштувати дренажний шар.

Морфологія:

Стебло айлостери, як пра­вило, циліндровидне, висота його від 3 до 5 см. Ареолі, розташовані на стеблі, несуть від 7 до 15 ра­діальних і від 1 до 4 цент­ральных колючок. Радіальні колючки айлостери крихітні і жовтуваті та з віком вони набувають білого кольору. В іншого виду центральні колючки темно-коричневі.

Догляд:

Айлостера любить сонячне світло. У теплу пору року рослину можна виносити на свіже повітря, проте інколи необхідно забезпечити невелике притінення, інакше айлостера може отримати сонячні опіки. Поливають айлостеру помірно влітку і меше зи­мою. Рослина прекрасно переносить засуху, але про полив все ж не варто надовго за­бувати.

Айлостера — теплолюбна рослина, проте для наступ­лення періоду цвітіння їй необхідна прохолодна зи­мівла. Оптимальна темпера­тура повітря літом 20-22°С, взимку — 10-12°С. Айлостера зростає повільно тому її пересаджують не частіше одного разу в 3-4 роки. Влітку, в період активного ро­сту, айлостеру підживлюють спеціальними сумішами для кактусів. Добрива вносять не частіше одного разу в місяць. Взимку підживлення припиняють. Для розмноження айлостери використовують насіння, яке міститься в стиглому плоді.

Цвіт обох видів айлостери дуже деко­ративний. Квітки айло­стери Куппера досягають 4 см в довжину і забарвлені у вогняно-чевоний колір. В другого виду вони менші і забарвлені в темно-червоний колір.