Azalea Азалія

Азалія є одним з видів великого роду Рододендронів, що належить до родини Вересових (Ericaceae).

Цей вид найбільш популярний в кімнатному квітникарстві завдяки своїм прекрасним квіткам. Батьківщиною цієї рослини є Східна Азія, зокрема Китай і Японія, Азалія також зустрічається в деяких районах Карпатських гір і на території Кавказу.

Найбільшою популярністю серед квітникарів користується Азалія індійська (А. indica) і її сорти — Антон Кобиш і Карл Глесир. Досить поширена Азалія японська - (A. japonica) і її гібриди.

Із-за надмірної зволоженості аза­лія може скинути частину листя. В цьому випадку необ­хідно скоротити або на деякий час повністю припинити полив.

Морфологія:

Азалія — невеликий вічнозелений або напіввічнозелений чагарник. Стовбур азалії сильно гілкується. В природі кущ може досягати 2 м у висоту. У кімнатних умовах ця рослина має скромніші розміри - від 40-50 см до 1,2 м. Листя рослини шкірясте, щільне, ланцетовидної або еліп­совидної форми. Листкова пластинка темно-зелена, до­волі велика, в довжину - від 2,5 до 7 см. Як правило, листя азалії густо покрите м'якими волосками. Крупні воронковидні квітки азалії з'являються на кущику в зим­ній період. Вони розміщуються в пазухах листків ні кінцях побігів. Тривалість цвітіння азалії - 40-60 днів. Деякі сорти квітнуть з листопада до квітня.

Догляд:

Для нормального розвитку азалії необхідне яскраве разсіяне світло. Зимою над рослиною бажано встановити додаткове освітлення. Влітку азалію корисно вино­сити на свіже повітря, захищаючи від попадання прямих сонячних променів.

Влітку і в період цвітіння рослині необхідний рясний полив. Вода має бути мяг­кою, кімнатної температури, яка не містить вапна. В період спокою полив скорочують. Корисно час від часу встановлювати горщик з рослиною в піддон з гравієм, наповнений водою. Необхідно слідкувати за тим, аби земляний покрив не був перезволожений. Аби продовжити час цвітіння азалії, можна не по­ливати її, а класти на грунт сніг.

Азалії потрібна підвищена вологість повітр'я, тому рослину рекомендується регу­лярно обприскувати протягом всього року, в жаркі місяці обприскування слід проводити двічі в день. Влітку рослина нормально переносить високу темпера­туру. Взимку, під час дозрівання квіток, азалії не­обхідна дуже низька температура повітря, в межах 6-8°С. Після появи квіток її можна підвищити до 12-15°С, збільшивши вологість повітря.

Посуд для посадки — неви­сокі, але широкі горщики.

Молоді рослини пересаджу­ють щорік навесні, дорослі — раз в 2-3 роки. В період активного зростання аза­лії необхідне підживлення комплексними міне­ральними добривами, які не містять хлору. Добрива вносять до ґрунту раз в 2-3 тижні. Розмножується азалія в основ­ному черенками. Здерев'янілі верхівкові гілки зрізають в період з початку червня до кінця серпня, потім їх висаджують у вологий торф, закривають скляною банкою і в терміні 1,5-2 місяців рясно обприскують.

Забарвлення простих або махрових квіток може бути найрізноманітнішим: білим, червоним, рожевим, фіолетовим. Також може бути як однотонним, так і в крапочку, в смужку або з смужкою по краях пелюсток.

Земля для вирощування азалії має бути кислою. Як пра­вило, її складають з 2 частин хвойної землі, 1 частини торфу і 1 частини піску.

З комах-шкідників рослину найчастіше пошкоджує азалієва тля і червоний кліщ. Тля утворює на листках азалії клейкі виділення, на яких часто поселяється сажковий гриб. Павутинний кліщ паразитує на рослині через недостаток вологи.