Aucuba Аукуба

Батьківщиною цієї рослини, яку в народі незрідка називають також золотим деревом, є Східна Азія.

Аукуба належить до родини дернових (Соrnасеаe), рід обєднює 10 видів.

У кімнатних умовах аукуба є невеликим чагарником, проте в природі ця рослина може досягати 5 м у висоту.

Для вирощування в кімнатних умовах підходить лише Акуба японська (A. japonica).

При надмірному поливі листя рослини чорніє і починає обпа­дати. У цьому випадку необхідно зменшити кількість води при поливі.

Морфологія:

Аукуба — красива рослина з крупним листям. Стебло молодої рослини зелене з часом воно дерев'яніє. Листя аукуби кріпиться до стебла короткими черешка­ми. Форма листкової пластинки яйцевидно-овальна або про­довговата з дрібнопильчатим краєм. Сам листок щільний, шкірястий, забарвлений в темно-зеле­ный колір, з багаточисельними жовтими або білими плямами.

Догляд:

Аукубі необхідно багато яр­кого світла. Проте освітлення має бути розсіяним. Влітку рослину рясно поли­вають, а молоду аукубу необ­хідно часто обприскувати. В період спокою кількість вологи скорочують. Аукуба невимоглива до температурного режиму. Літом її можна винести на свіже повітря, на зиму рослину заносять в прохолодне приміщення з температурою повітря в межах 8-14°С. Аукуба не вимагає частої пересадки. Молоду рослину пересажують 1 раз в 3-4 роки, дорослі — 1 раз в 5-6 років. В період активного зростання аукубу регулярно підживлюють квітковими сумішами. Для розмноження рослини використовують верхівкові че­ренки, які вкорінюють при температурі 16—20°С.

Квітки аукуби дрібні, розташовані на ко­ротких черешках. Квітки однієї рослини можуть бути тіль­ки чоловічими або жіночими, тому для здобуття яскраво-чевоних ягід необхідні дві різностатеві рослини. Проте плоди аукуби дуже отруйні, тому їсти їх не можна.