Asparagus Аспарагус

Аспарагус належить до родини спаржевих (Asparagaceae). Налічується більше 300 видів аспарагуса, один з яких відомий як спаржа. Серед багаточисельних видів, зростаючих в основному в Східній і Південній Африці, зустрічаються багатолітні трав'янисті рослини, напівчагарники і ліани. Зі всіх представників в кімнатній культурі найчастіше вирощують Аспарагус аспарагусовий (A. asparagoides), Аспарагус густоцвітий (A. densiflorus) і Аспарагус щетинистий (A. setaceus). У всіх видів стебла гілкуються і в'ються. В період цвітіння на рослині появля­ются дрібні, в деяких видів дуже запашні квітки забарвлені в білий, рожевий або зеленуватий колір.

Аспарагус пошкоджує тля, щитівка і павутинний клі­щ. Заражену рослину слід перенести в прохолодніше приміщення і підвищити вологість повітря.

Морфологія:

Стебла аспарагуса мають властивість видозмінюватись. В деяких видів вони листо-стебельні (філокладії), в інших — плоскостебельні або ниткоподібні (кладодії). Листя практично відсутнє, точніше представлені маленькими лусочками. Філокладії, замінюючі їх, яйцевидні, глянсові, забарвлені в яскраво-зелений колір.

Догляд:

Аспарагус - вельми невибаглива рослина. Вона пре­красно зростає як при яскравому освітленні, так і в тіні, од­нак після довгого тримання в тіні до яскравого освітлення рослину необхідно привчати поступово. Поливають аспарагус помірно, зимою полив має бути мізерним, проте необхідно стежити за тим, аби земя не пересихала. До температурного режиму ас­парагус також невимогливий. Він може зростати як при висо­кій температурі (вище 22°С), так і при низькій (нижче 13°С). Пересажують молоді рослини щорік, дорослі — у міру потреби. В якості додаткових живильних речовин використовують комплексні мінеральні добрива. Розмножують аспарагус насінням, стеблами і діленням старої рослини.

Із-за дуже сухого повітря листочки рослини можуть набути жовто-ко­ричневого кольору і обпасти. Влітку, в жаркі і сухі дні, філокладій можна обприскати м'якою водою кімнатної температури.